КНП Сумської обласної ради «Обласний медичний центр паліативної допомоги»

Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Обласний медичний центр паліативної допомоги» – центр для надання медичної допомоги тяжкохворим пацієнтам.

Заснований 22 лютого 2021 року на базі Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласний дитячий багатопрофільний санаторій «Лебедин».

Статус – обласний медичний заклад.  

Паліативний центр розташований в мальовничій околиці м. Лебедина в оточенні хвойного та мішаного лісу, неподалік чарівного озера. М’який клімат, чиста екологічна зона, здорове цілюще повітря, наповнене хвойним ароматом.

Заклад є бюджетною організацією і фінансується управлінням охорони здоров’я Сумської обласної державної адміністрації. Він забезпечений холодним та гарячим водопостачанням, теплопостачання здійснюється індивідуальною газовою мінікотельнею.

 Організаційна структура Паліативного центру:

– апарат управління;

– паліативне відділення  з 1-, 2 місні- лікувальними палатами;

– лабораторія;

– адміністративно-господарські підрозділи (харчоблок, бухгалтерія, прально-прасувальний блок, матеріальні склади).

У відділенні паліативної допомоги працюють кваліфіковані лікарі вищої категорії, першої категорії:  лікар-пульмонологлікар-гастроентеролог, лікар-фтизіатр, лікар-терапевт. Надійними помічниками яких є сестри медичні, молодший медичний персонал, що цілодобово доглядають хворих. На базі Паліативного центру надають медичну допомогу сестри медичні, лаборант. В закладі працює психолог, який надає психологічну допомогу.

У мобільній паліативній медичній бригаді працюють кваліфіковані лікарі:  лікар-педіатр, лікар-психіатр, лікар ультразвукової діагностики, сестри медичні, психолог, які віддані своїй справі.

Згідно штатного розпису у закладі працюють:

директор – 1,0 ставка;

медичний директор – 1,0 ставка;

лікарі – 7,0 ставок;

фахівці з базовою медичною освітою – 13,5 ставок;

молодший медичний персонал – 10,5 ставок;

інші – 20,0 ставок;

Всього – 53,0 ставки.

Паліативна допомога

Здавалося б, уже скільки сказано про паліативну допомогу — що це, навіщо вона потрібна, але, на нашу думку, надати визначення паліативної допомоги ще у цій публікації не буде зайвим аж ніяк. Це важливо з двох причин. По-перше, паліативна допомога визначена як така, що надається державою безоплатно — відповідно до Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”. По-друге, досвід комунікації з лікарями, досвід пацієнтів та їх близьких, свідчать про досі, на жаль, глибоке нерозуміння суті паліативної допомоги в Україні — представниками медичної системи.

Паліативна допомога — це вид медичної допомоги для людей із серйозними хворобами. Завданням цього типу допомоги є полегшити симптоми і зменшити страждання від серйозної хвороби. Мета — покращити якість життя як пацієнта, так і сім’ї, рідних та близьких.

Паліативна допомога — це додатковий рівень, або ж шар медичної допомоги, може надаватися у будь-якому віці, на будь-якому етапі серйозної хвороби, і може надаватися ОДНОЧАСНО, паралельно із радикальною (куративною) терапією. Її має надавати спеціально підготовлена команда лікарів, медсестер та інших фахівців, що працюють разом з іншими лікарями пацієнта.

Покращення якості життя

Як зазначає провідна американська організація Центр розвитку паліативної допомоги, команди фахівців з паліативної допомоги мають на меті підвищити якість життя, полегшити симптоми та страждання, спричинені серйозними хворобами, такими як:

• злоякісні новоутворення;
• хронічна серцева недостатність;
• хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ)
• хвороби нирок
• діабет
• хвороби Альцгеймера та Паркінсона
• багато інших

Паліативна допомога полегшує, зокрема, такі симптоми, від яких страждає пацієнт:

• біль (гострий та хронічний)
• депресія
• задишка, проблеми з диханням
• втома
• закрепи, нудота, втрата апетиту
• безсоння, тривожність
• а також інші симптоми, від яких страждає пацієнт.

Паліативна допомога — часто асоціюється лише з термінальними хворими, з допомогою в останній період життя невиліковно хворого (що включає, в першу чергу знеболення). Так, паліативна допомога включає це (те, що називається end-of-life care, допомога наприкінці життя). Але саме поняття значно ширше.

ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) дає таке визначення паліативної допомоги:

“Паліативна допомога — це підхід, який покращує якість життя пацієнтів та їх сімей, що стоять перед проблемами, пов’язаними з хворобою, що загрожує життю, через запобігання і полегшення страждань шляхом ранньої ідентифікації та бездоганної оцінки та лікування болю та інших проблем, фізичних, психосоціальних і духовних. Паліативна допомога:

• забезпечує полегшення болю та інших неприємних симптомів;
• є життєствердною та вважає смерть нормальним природним процесом;
• не має наміру ані прискорити, ані відкласти смерть;
• інтегрує психологічні та духовні аспекти догляду за пацієнтами;
• пропонує систему, яка допомагає пацієнтам якнайактивніше жити до смерті;
• пропонує систему підтримки, яка допомагає сім’ї впоратися з хворобою пацієнта та власним горем втрати;
• використовує командний підхід до задоволення потреб пацієнтів та їх сімей, у тому числі консультування щодо втрати здоров’я, якщо це вказано;
• підвищує якість життя і може також позитивно вплинути на хід захворювання;
• застосовується на початку хвороби, у поєднанні з іншими методами лікування, призначеними для продовження життя, такими як хіміотерапія або променева терапія, а також включає в себе дослідження, необхідні для кращого розуміння та лікування складних клінічних ускладнень”.

Як зазначає Національна служба здоров’я Великої Британії (National Health Service, NHS), паліативна допомога — це не лише для “кінця життя”, пацієнт може отримувати паліативну допомогу й раніше у ході хвороби, отримуючи інше лікування тяжкого захворювання. Паліативна допомога може полегшити біль та інші важкі симптоми, але також включає психологічну, соціальну та духовну підтримку для пацієнта, його рідних чи доглядальників.

Тому, надзвичайно важливо мислити у парадигмі “паліативного підходу”, холістичного (цілісного) підходу — що розглядає пацієнта як “цілісну” людину, усю людину, а не лише якусь її хворобу чи окремі симптоми.

Допомога наприкінці життя

Допомога наприкінці життя (end of life care) має початися тоді, коли пацієнт її потребує, і може тривати кілька днів, кілька місяців, або ж років. Вважається, що людина входить у період кінця життя, коли вона з високою ймовірністю може померти протягом наступних 12 місяців (хоча, очевидно, це не завжди можна передбачити). Тому, як зазначають фахівці NHS, до людей, що потребують допомоги наприкінці життя, відносять тих, чия скора смерть є очевидною, а також тих, хто:

• Має серйозну невиліковну хворобу, таку як рак, деменцію, або хворобу рухового нейрону;
• Загалом дуже немічний, і має супутні стани, що можуть призвести до смерті протягом 12 місяців;
• Має високий ризик померти від раптової кризи у наявному стані;
• Має гострий стан, що загрожує життю, спричинений катастрофічною подією – такою як аварія або інсульт.

Рання ідентифікація, максимально точно поставлений діагноз щодо захворювання чи станів, що загрожують життю — надзвичайно важливі як для лікування хвороби, так і для грамотного планування супутньої паліативної допомоги. 

          Приміщення підприємства обладнані пандусами для доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.                                                                                       

    Відділення паліативної медичної допомоги